Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Парни! Чувачки! Здорова! У меня история сегодня проебнутая, просто бомба, летающая в мозгах! Сначала все было как обычно, мазался на работу, рутина-сука, голова моталась как через трубку, этот чертов дурбазол убивал мою энергетику. Надо было что-то делать, иначе я был готов болтануться прямо в офисе.
И тут, когда уже чувствовал, что сам стал в мясо, моему испорченному мозгу пришла идея, как найти выход из всей этой шири. Я вспомнил про кодеин, закадычные друзья не раз рассказывали, как этот штукенция может преподать жизни новые краски. Ну и я, не будь я минером, решил взяться за это дело!
Изначально все казалось простым - найти поставщика. Через своих знакомых я раздобыл номер одного школотца, которого зовут Дима. Говорят, он опытный минер и имеет закладки самого высшего качества. Я сразу же позвонил ему со своего картонного тряпичного домика, чтобы договориться о встрече.
Встречались мы в парке, чтоб быть в безопасности, ну и чтобы никто не заметил. Дима оказался лысым дрищем, но у него были настолько крутые закладки, что я даже на его лысине не обратил внимания. Ля, их было много, просто смотреть на это и мастурбировать от удовольствия. Ну да ладно, не будем о грустном.
Договорились мы на ближайшей скамейке о моей потребности в отменных закладках. Цена была, конечно, не самая приятная, но кто ищет дешевую дырку в мире, правда? В общем, я взял пару пачек и отправился на работу.
Что ж, теперь самое интересное - пробовать это дерьмо и узнать, оправдает ли мои ожидания. Искусство закладки любителей кайфов, братуха! Я взял свою порцию и пошел в туалет, ну чтобы никто не видел. Включил унитаз и довольно банальным способом засунул дурное средство в свой ноздрячек. А теперь суетись, моя носовая полость, открывайся и позволяй мне увидеть новый мир!
ПИЗДЕЦ! Это я не о результатах, а о том, как всё быстро закончилось. Моему облезлому мозгу хватило на пару минут пребывания в мире иллюзий. Он просто заглох, как солнечная батарейка после того, как солнце исчезло. Хотел было еще одну закладку, но тут ко мне зашел мой тупой начальник, и я был вынужден притвориться, что сру.
Ну и вот теперь я сижу на работе, изображая активность и усердие, но на самом деле я страдаю от затуманенного сознания. Парни, такая ситуация - просто жопа в столе, ну и мои задачи - вообще разъебенные как никогда.
Короче, говоря более профессиональным языком, моя работоспособность находится на самом дне. Я проклял этот чертов кодеин и себя в том числе за то, что решил попробовать этот дерьмовый наркотик. Жалко, что нельзя перезагрузиться, как компьютер. Хотя, подумав, если бы мне удалось перегрузить мой хард, я бы наверное умер. Так что давайте, други, оставим эту идею.
Однако блять, я все равно продолжаю мазаться. Что за хрень со мной, братишка? Что за хрень... Ладно-ладно, хватит лить слезы. Пора бы уже перейти к портянкам и стебу, мне же надо успевать до конца этого пидарского текста. Хотя на самом деле, пиздеж! Давайте вместе разрушим стереотипы и продолжим делать мир смешнее и ярче! Удачи вам, братья по шутке!
